Досвід експлуатації мотоблока ДТЗ 585d через 6 років: огляд слабких місць, саморобних вдосконалень та ремонту

Шість років безперервної важкої роботи у моєму господарстві залишили чіткий слід на механізмах. Мій дизельний мотоблок ДТЗ 585d зазнав десятки суттєвих переробок, включаючи заміну стартерних вузлів та монтаж додаткового обладнання. Заводська комплектація абсолютно не задовольняла мої вимоги під час тривалої роботи з причепом. Я повністю перебрав бортову електрику, змонтував збільшені колеса та посилив навантажені вузли рами. Власноруч доопрацьовані агрегати завжди працюють значно надійніше та довговічніше.

Автор відео: Сергій Мото. Перегляд матеріалу на YouTube.

Інструменти та матеріали

• Акумуляторні батареї AGM/GEL — КУПИТИ НА ALIEXPRESS
• Динамометричний ключ — КУПИТИ НА ALIEXPRESS
• Набір гайкових ключів — КУПИТИ НА ALIEXPRESS
• Болти, гайки та шайби різного калібру
• Шматки нержавіючої сталі для пальців
• Каністра для виготовлення бризговиків
• Неодимовий магніт невеликого розміру
• Шматок каналізаційної труби 100 мм
• Велосипедні гумові ручки керма

Покрокові етапи доопрацювання мотоблока

Перші кроки до комфорту та заміна стартера

Оцінив загальний стан мого агрегату після шести сезонів активного використання в господарстві. Цей дизельний двигун на 8,5 кінських сил від початку вимагав від мене значного фізичного зусилля під час ривку шнура ручного стартера. “Мотоблок мій ДТЗ 585D, дизельний, а двигун у нього 182-й”. За перший рік експлуатації зняв заводський вузол і поставив додатковий пружинний стартер зеленого кольору. Нова система стабільно запускала мотор влітку з одного оберту, а взимку з другого або третього ривка. Знятий пружинний механізм із пластиковою обоймою зберігся в чудовому стані без слідів зношення. Продав його за пів ціни, щоб купити повноцінний електростартер із вінцем для маховика.

Оновлення акумулятора та монтаж опорного колеса

Використовую систему електрозапуску вже понад п’ять років поспіль. Нещодавно поставив новий акумулятор ємністю 50 ампер-годин замість попереднього, який відпрацював п’ять сезонів і почав підтікати в районі клем. Трос заднього ходу випадково замкнув відкриті контакти батареї під час руху. Пластикова захисна кришка миттєво оплавилася від іскор, залишивши темний слід на корпусі. Після цього виготовив міцну саморобну підставку під акумулятор на чотирьох болтах із зручною скринькою для інструменту на кришці. Заводську підпірну стійку викинув і поставив поворотне опорне колесо.

Підняття крил та встановлення коліс на 13 дюймів

Опорне колесо фіксую у верхньому положенні за допомогою болтових затискачів, коли чіпляю фрези ротоватора. “Мотоблок у мене трьохколісний, ось кочу – він собі їде”. Рідні диски з вузькою гумою 4х10 замінив на автомобільні колеса на 13 дюймів білоцерківського виробництва з протектором типу ялинка. Через більший радіус нових коліс мені довелося підняти металеві крила за допомогою довгих меблевих болтів та додаткових розпірок. Стандартні диски зі старими шинами тепер ставлю тільки під час косіння трави роторною косаркою та садіння картоплі.

Модифікація розблокіраторів і вдосконалення сошника

На ліву піввісь змонтував універсальний розблокіратор відомого виробника. Тонкі заводські пальці швидко деформувалися під навантаженням, тому віддав увесь вузол знайомому токарю для виточування нових деталей. Виточені елементи працюють без збоїв вже шість сезонів, дозволяючи легко розвертати машину праворуч. “Беру мотоблок і повертаю зараз, як він клацає, чуєте?”. Сошник я теж переробив, приваривши металеву пластину з трьома точками фіксації за висотою. Це усунуло постійне заривання та проковзування на твердому ґрунті.

Посилення чіпки та встановлення магніту на зливну пробку

Причіпний вузол для навісного знаряддя вимагав посилення через постійне розбивання посадкових отворів. З’єднувальний палець виточив з товстої нержавіючої сталі, яка не розплющується під ударами. Токар виточив циліндричну втулку діаметром 45 міліметрів, що повністю прибрало люфти в зчепленні. Міцно зварив між собою верхні та нижні пластини для захисту від згинання. Сальники вала відбору потужності досі утримують мастило всередині без найменших протікань. У зливну пробку редуктора вклеїв невеликий неодимовий магніт, який збирає дрібну металеву стружку.

Регулювання обертів двигуна та підготовка до роботи з причепом

Заводське регулювання обертів не давало двигуну нормально працювати на холостому ходу. “А як газ скинеш, то він зразу глох, ну це ж не робота”. Переставлянням пружини між верхньою та нижньою пластинами відрегулював чітку роботу мотора на низьких обертах. Рівна робота мотора на холостих потрібна мені під час їзди з причепом до віддаленої ділянки. Дорога до городу займає близько двох кілометрів автошляхом із постійним рухом автомобілів.

Монтаж реле поворотів та розетки для причепа

Їзда автомобільними шляхами вимагає наявності справної сигнальної світлотехніки. Змонтував триконтактне реле покажчиків повороту з можливістю налаштування частоти блимання за допомогою маленького гвинта. “Це реле для світлодіодних лампочок, тому що звичайне реле на причепі не спрацьовує”. На крилах мотоблока стоять лампи розжарювання, а на причепі встановлені світлодіоди, тому таке реле забезпечує їх спільну роботу. На несучу раму вивів автомобільну розетку для швидкого з’єднання електричного кабелю причепа. Спереду закріпив світлодіодну фару потужністю 27 ват зі змінним кутом нахилу.

Саморобний захист повітряного фільтра та фарбування керма

Штатний повітряний фільтр не мав ніякого захисного сітчастого елемента під кришкою. Потрапляння рослинного пуху, цвіту або слимаків у забірник загрожувало поломкою дизеля. Розв’язав цю проблему виготовленням захисного ковпака зі шматка каналізаційної труби діаметром 100 мм і дрібної сітки. Гнучкі бризковики для крил вирізав із міцних капронових каністр і прикрутив їх через дюралеві накладки. Чорне кермо було пофарбовано білою емаллю задля безпеки в темному приміщенні гаража. Наткнутися на роги в темряві тепер неможливо.

Винесення важеля перемикання передач на кермо

Нахилятися до низького заводського важеля перемикання передач мені було дуже незручно. Передачі вибивало або вони проскочували через великі люфти у важільному механізмі. Вивів зручний важіль перемикання безпосередньо на правому боці керма. До сталевої пластини товщиною 40 мм приварив довгу гайку М12 і закріпив основу двома саморізами. Різьбова втулка вільно обертається на довгому болті без заклинювань. Цей механізм дозволяє мені перемикати швидкості одним легким рухом кисті.

Налаштування висоти керма та особливості задньої передачі

Моя робота з мотоблоком передбачає рух по прямій без зайвих розвертань керма в різні боки. Втрачати час на постійний поворот рогів під час культивації не потрібно, тому зафіксував їх прямо. Залишив технологічний зазор біля батареї, який дозволяє піднімати кермо на дві позиції вгору приблизно на 40 сантиметрів. Задній хід вмикаю через додатковий саморобний важіль, причому швидкість залишається мінімальною. Мотоблок здає назад дуже повільно. Загрози наїзду на ноги немає.

Усунення дрібних протікань олії та заміна ручок керма

За три роки активної роботи біля штока перемикання передач почало сочитися мастило. Заводські гумові кільця ущільнення зносилися від тертя та бруду. Щоб не розбирати всю коробку передач, ставлю звичайні сантехнічні прокладки на пів дюйма. Одна така прокладка тримає близько пів року, після чого швидко міняю її під час чергового огляду. На нижньому редукторі сальники утримують оливу без жодних підтікань. Стандартні ручки на кермі швидко зношувалися та постійно прокручувалися в руках.

Підбір якісних гумових ручок та саморобні довантажувачі коліс

Дешеві яскраві грипси від нагрівання на сонці починали прокручуватися на металі навіть через підмотану ізоленту. Для вирішення проблеми купив щільні гумові велосипедні ручки з внутрішнім діаметром 22 міліметри. Вони з зусиллям натягуються на 25-міліметрову трубу керма і тримаються без клею. Для важких робіт у полі вішаю на колеса саморобні металеві довантажувачі. Кожен такий вантаж зварив із трьох автодисків від позашляховика, отримавши вагу близько 15 кілограмів на сторону.

Монтаж переднього металевого бампера з додатковою вагою

Під час виїзду на крутий підйом із завантаженим причепом перед мотоблока задирався і колеса починали буксувати. Щоб вирішити цю проблему, зробив передній противаг із бетону та металу вагою 21 кілограм. Обрізок сталевого лома слугує ручкою для перенесення цього баласту. На передню дугу бампера натягнув гумовий шланг на двох хомутах для захисту від подряпин. Цей додатковий груз спереду дає впевнену тягу на будь-яких підйомах.

Фінальна перевірка електрики та запуск дизельного двигуна

Приніс акумулятор з будинку для перевірки електрообладнання після зимового зберігання. Поворотом тумблера маси подав живлення на бортову мережу. Звуковий сигнал працює чітко, фара дає яскравий промінь світла. Покажчики поворотів блимають стабільно, а підлаштувальний гвинт на реле дозволяє міняти їх частоту. Відкрив паливний кран і виставив важіль газу в робоче положення. Після повороту ключа в замку запалювання дизель завівся з першого оберту стартера.

Підсумки шестирічної експлуатації та висновки щодо доопрацювань

Мій шестирічний досвід роботи з дизельним мотоблоком ДТЗ 585d підтвердив високу надійність його базових вузлів. Саморобні доопрацювання у вигляді електростартера, винесеного важеля та вагових довантажувачів спростили щоденну працю. Радий порадам у коментарях і можу поділитися докладною інструкцією зі збирання кожного вузла. Дякую за ваші вподобайки та корисні зауваження до моєї роботи. Бажаю усім мирного неба та спокійної праці.

Підсумок та поради

Дизельний мотоблок ДТЗ 585d після шести сезонів роботи та моїх доопрацювань показує високу надійність. Монтаж електростартера, автомобільних коліс та вагових довантажувачів зробив щоденну працю значно легшою. Грамотне усунення заводських недоліків повністю виправдало кожну витрачену годину в майстерні. Мій мотоблок впевнено виконує всі завдання на городі та без проблем тягає завантажений причіп.